Теорія про істинність чи хибність знання та визначення критеріїв істини.

Вчення про способи пізнання.

Вчення про пізнавальні здатності людини.

Усе наведене.

Дотриманні моральних норм.

Зверненні від природного космосу до людини й суспільства.

Пошуках істини.

Дотриманні законів.

Дж. Бруно.

Г. Геґелем.

І. Кантом.

С. К’єркегором.

Поняття.

Судження.

Умовивід.

Уявлення.

Принцип пізнання, який вважає єдиним джерелом і критерієм пізнання розум.

Принцип пізнання, який вважає єдиним джерелом і критерієм пізнання чуттєвий досвід.

Принцип підпорядкування розуму волі, вірі, інтуїції, інстинкту як більш фундаментальним видам пізнання.

Усе наведене.

генеалогію сучасних ідей

альтернативні приклади самовизначення людини

усе наведене

альтернативні приклади вхоплення буття

Еріугена.

Абеляр.

Августин.

Боецій.

Напрям в теорії пізнання, який вважає єдиним джерелом і критерієм пізнання розум.

Напрям, який вважає єдиним джерелом і критерієм пізнання чуттєвий досвід.

Принцип філософських вчень, які обстоюють обмеженість раціонального пізнання, протиставляють йому інтуїцію, віру, інстинкт як основні види пізнання.

Жодне з наведеного.

XIII.

XV.

XI.

XVII.

Задоволення і страждання від вчинків.

Усе перераховане.

Суб’єктивні і об’єктивні принципи вчинків.

Причини і наслідки вчинків.