За вікном жоржини й чорнобривці.

Зворушлива мить зустрічі.

Як тебе не любити, Києве мій!

Згаяного часу й конем не доженеш.

На переправі коней не міняють.

Хай квітне наша Україна і йде весна.

Тільки вітер гуде в полі, та дівоча пісня дзвенить.

У неї тоді блищали очі й червоніли щоки.

Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе!

Котра зараз година і коли вже прибуде потяг?

тисячі двохсот, п’ятсот п’ятдесяти

тисячі двохсот, п’ятисот п’ятдесяти

тисячу двісті, п’ятиста п’ятидесяти

тисячі двохста, п’ятсот п’ятдесяти

тисячу двісті, п’ятсот п’ятдесятьох

за двадцять сьома

за п'ятнадцять хвилин сім

шість годин десять хвилин

три години двадцять хвилин

без п’ятнадцяти хвилин шоста

Відчинивши вікно, до мене долинули звуки музики.

Сидячи на березі річки, милуюся її повільною течією.

Відпочивши біля багаття, туристи рушили далі.

Виконавши завдання, хлопці побігли грати у футбол.

Наштовхнувшись на незнайому людину, хлопці трохи зніяковіли.