— Ну, то сватай Одарку Ходаківну: ця тоненька, як очеретина, гнучка станом, як тополя; личко маленьке й тоненьке, мов шовкова нитка; губи маленькі, як рутяний лист. З маленького личка хоч води напийся, а сама пишна, як у саду вишня, а тиха неначе вода в криниці.

— Якби на мене, то я б сватав Палажку, — сказав Лаврін. — В Палажки брови, як шнурочки; моргне, ніби вогнем сипне. Одна брова варта вола, другій брові й ціни нема. А що вже гарна! Як намальована!

— То бери Мотрю, Довбишеву старшу дочку. Мотря й гарна, й трохи бриклива, і в неї серце з перцем.

— Сватай Олену Головківну. Олена кругла, як цибулька, повновида, як повний місяць; в неї щоки, мов яблука, зуби, як біла ріпа, коса, як праник, сама дівка здорова, як тур: як іде, то під нею аж земля стугонить.

Мотря

Лаврін

старий Кайдаш

Карпо

гротескні характеристики членів родини

змішування стилів — високого епічного з побутовим

надуживання старослов’янізмів в описі побутової сцени

надмірне використання зниженої лексики

«Серце з перцем»

«Рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком»

«Під її солодкими словами ховається гіркий полин»

«Гострі темні очі були ніби сердиті»

детальний опис весіль Карпа й Лавріна

поділ твору на дев’ять частин

нагнітання сцен сварок, колізій

розкриття характерів героїв через діалоги

психологічну новелу

ліро-епічний роман 

соціально-психологічний роман

соціально-побутову повість

Мотря

баба Оришка

Христя

Галя

широку тематику

багатосюжетність

складну композицію

розмаїтість ідей

Порох

Максим Гудзь

Кряжов

Остап Хрущ

«Пропаща сила»

«Кріпацька неволя»

«Чіпка»

«Подоріжжя од Полтави до Гадячого»