графіті – буква

горизонт – поземник

сек’юриті – охоронець

гіпербола – перебільшення

жупан, возатай, чоло, щит

плахта, спудей, зріти, булава

 кирея, перст, живіт, мушкет

 свита, глагол, вия, гаківниця

десниця, ректи, ланіти, піїт

підкреслюють ознаку зображуваного;

виражають динамічність перебігу подій;

сприяють уникненню лексичних повторів

виражають ознаку предмета чи опредмеченої дії;

 узагальнюють основне лексичне значення;

 листоноша, нечупара. нездара;

 плакса, староста, писака;

бідолаха, трудяга, сіромаха;

злодюга, причепа, плакса.

приблуда, волоцюга, ненажера;

в увиразненні лексичного значення слова.

у підкресленні ознаки зображуваного в художньому та науковому стилях мовлення;

в урізноманітненні та чіткості вимови конкретних частин мови та їх форм;

в узагальненні конкретних явищ та подій;

у різній частотності вживання окремих морфологічних форм у певному функціональному стилі мовлення;

мама, Ольга, Іван, президент;

книга, Ірина, Валентин, річка.

мова, Надія, міністр, луг;

пан, Петро, Марія, дуб;

Олег, Оксана, віра, калина;

стилістична можливість категорії роду однаково проявляється в усіх стилях мовлення.

морфологічні засоби стилістики сприяють уникненню лексичних повторів;

морфологічні засоби стилістики узагальнюють основне лексичне значення;

 синонімічні засоби морфології не завжди мають власне стилістичний характер;

в офіційно-діловому та науковому стилях мовлення найчастіше вживаються присвійні прикметники;

 перша особа іменників та прикметників

друга особа іменників та дієслів;

друга особа  займенників та дієслів;

третя особа прикметників та  дієслів;

перша особа іменників та займенників;

для узагальнення зображуваного

як засіб експресії;

з метою чіткості висловлюваного;

як особливий стилістичний прийом;

для увиразнення  висловленого;

найбільш розумний; менш ефективний;

менш привітний,  відвертіший;

більш ніжний, більш точний;

більш гарний, найменш стриманий

більш точніший, менш досконаліший;