хутір запорозьких козаків, які селились у "Дикому полі"в XVI-XVIII ст.

льох, де запорожці зберігали продукти

хатинка в лісі, де взимку ночували мисливці

фортеця, збудована з снігу і льоду

В.-К. Острозькому

П. Конашевичу-Сагайдачному

Д. Вишневецькому

І. Сірку

М. Жмайла

К. Косинського

Т. Федоровича

С. Наливайка

«...Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке домовилися і постановили з гетьманом... що із генеральними особами мають радитися гетьман про ...всілякі публічні справи, нічого без їхнього дозволу не починаючи...»

«Ми присягаємо той мир тримати твердо, без будь-якої хитрості... Королю держати сповна землю Львівську, а нам держати Володимирську, Луцьку, Белзьку, Холмську та Берестейську. Мир тримати від Покрови Богородиці два роки...»

«...государ Ягайло, великий князь, з усіма своїми ще нехрещеними братами, ближніми, ...жагуче бажає й просить прийняти їх у католицьку віру святої римської церкви... обіцяє свої литовські й руські землі навік приєднати до королівства Польського...»

«Ми, Сигізмунд Август, даною грамотою оголошуємо таке: на скликаному цьому сеймі закінчили справу [об’єднання] між князівством Литовським та королівством Польським в братерській любові і за згодою обох народів...»

Битви на Синіх Водах

Вількомирської битви

Битви на р. Ворскла

Грюнвальдської битви

велике шляхетське багатогалузеве господарство, орієнтоване на ринок, в якому вся земля  належала панові, й базувалося на праці залежних селян

система суспільних відносин, за якої землевласник мав право на особу, працю та майно  залежних від нього селян-кріпаків

форма земельної відробіткової ренти, що передбачала обов’язкову працю селянина  власним реманентом у господарстві землевласника

форма натуральної ренти, податок грішми або продуктами, що стягувався  землевласником із залежних від нього селян

не сповідували жодної віри

були православними і католиками

належали до різних конфесій

сповідували православну віру

посилення залежності Київської Русі від Візантійської імперії

політичну роздробленість Київської Русі

занепад ремесла та сільського господарства Київської Русі

втрату державної незалежності Київською Руссю

помститися повсталим проти неї племенам

поширити християнську віру серед язичників

упорядкувати систему управління державою і збору данини

окреслити межі Київської Русі для сусідніх держав

запровадження Володимиром Великим християнства як державної релігії

укладення Ярославом Мудрим першого писаного збірника руських законів

об’єднання Олегом Північної та Південної Русі під владою Рюриковичів

здійснення Святославом військового походу проти Хозарського каганату