а вечір видався дивовижно теплим.

і перетворив галявину на строкатий візерунок.

дарма що була середина жовтня.

так що вийти на футбольне поле ми не змогли.

лишивши на землі неприкриті плями.

Небо прорізали вогняні стріли, ударив грім, на пильних дорогах знявся вихор.

І пригадалося йому дитинство: над водами хиляться лози, лелека пливе в висоті.

Коли відчинились двері, вона лише злегка повернулась, щоб упевнитись, хто увійшов, і знову зосереджено схилилась над книжкою.

За коліями, супроти депо, біля колодязя під дашком стояла черга з цеберками і коромислами, і той, хто тяг воду, довго крутив корбу: колодязь був глибокий.

На подвір’ї голосно сміються діти і пурхають горобці.

І жмуриться вікнами наша хатина і шепче задумливий сад.

Жайворонок заспівав для своєї жіночки і їй теж захотілося злетіти в небо.

День був сонячним і небо здавалося ще більшим.

Мені потрібне слово а не слава.

тире 1 – перед частиною безсполучникового речення

коми 3, 4 – при вставних словах

тире 6 – між підметом і присудком

кома 2 – перед підрядною частиною складного речення

кома 5 – перед сурядною частиною складного речення

Крізь темну ніч шумів весняний дощ і в унісон із ним шуміли сосни.

Коли він торкався смичком до струн скрипки все на світі зникало і залишалася тільки музика.

Я в пісні молодість знайду і довго-довго буду з нею.

Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій.

Дітям здавалося що вже вечір і що вже невдовзі прийде мама.

пішов густий літній дощ.

які змусили все живе зачаїтися.

заступивши темрявою небо.

і зависли над молодими садами.