Відсутність мимовільних рухів.

Спостерігаються фібрилярні посмикування.

Паретична нога піднімається швидше.

Паретична нога швидше втомлюється і опускається.

Фасцикулярні посмикування; ураження периферичних нервів.

Тремтіння верхніх кінцівок; емоційний компонент.

Фібрилярні посмикування; хронічне ураження клітин передніх рогів спинного мозку.

Дрейф пронатора; ураження центрального рухового нейрона.

Збільшення кількості повітря в альвеолах.

Розширення дихальних шляхів.

Збільшення амплітуди коливань.

Зменшення вмісту повітря та/або збільшення маси щільних елементів (наприклад, ексудат, кров, пухлина).

Це дозволяє отримати більш тихий і короткий звук.

Для забезпечення максимально щільного контакту пальця-плесиметра з поверхнею тіла в ділянці ямки.

Щоб уникнути болю у пацієнта.

Для посилення гучності удару.

Тихий, низький, з металевим відтінком.

Середньої гучності, нормальної тривалості (ясний легеневий).

Тихий, короткий, високий.

Гучний, довгий, низький (тимпанічний).

Тихий, довгий, низький.

Тихий, короткий, високий (тупий звук)

Гучний, довгий, низький.

Гучний, уривчастий, металевий.

Удари мають бути завжди тихими та довгими.

Завжди починати з ділянки абсолютної тупості.

Перкусію проводять на строго симетричних ділянках грудної клітки, строго по міжребер'ях.

Перкусія повинна проводитися лише по кістках (ребрах). 

У дітей.

В осіб похилого віку.

В осіб гіперстенічної будови тіла.

У пацієнтів із частковою обструкцією дихальних шляхів.

Rhonchi (дзижчачі-басові хрипи)

Wheezing (свистячі хрипи).

Пуерильне дихання.

Стридор (Stridor).

Ущільнення легеневої тканини (наприклад, пневмонія) або компресійний ателектаз, де безповітряна тканина стала хорошим провідником звуку.

Звичайне фізіологічне ослаблення дихання.

Часткова обструкція дрібних дихальних шляхів.

Нормальний звук, що прослуховується над трахеєю.