Від добової і річної амплітуди атмосферного тиску. 

Від добової і річної амплітуди температури повітря.

Від добової і річної амплітуди атмосферних опадів. 

Джон Гершелем, англійським астрономом (1792-1871 рр.).

Джон Тиндаль, англійський фізик (1820-1893 рр.).

Хрістіан Гюйгенс, нідерландський астроном (1629—1695 рр.).

Ізоплети

Ізогіпси

Ізотерми

До висоти 90 км

До висоти 50 км

До висоти 30 км

Конденсує воду з океанів, морів і земної поверхні та перетворює цю вологу у водяні краплі, утворюючи хмари і тумани, а потім створює умови до їх випадання на Землю у вигляді дощу і снігу, роси або інію, створюючи таким чином гігантське коло вологообігу в системі земна поверхня - атмосфера. 

Випаровує воду з океанів, морів і земної поверхні та перетворює цю вологу у відносну вологість та дефіцит насичення утворюючи хмари і тумани, створюючи таким чином гігантське коло вологообігу в системі земна поверхня - атмосфера. 

Випаровує воду з океанів, морів і земної поверхні та перетворює цю вологу у водяні краплі, утворюючи хмари і тумани, а потім примушує цю вологу знову падати на Землю у вигляді дощу і снігу, роси або інію, створюючи таким чином гігантське коло вологообігу в системі земна поверхня - атмосфера. 

Вологе повітря піднімається вгору. В ньому до рівня конденсації температура зменшується за сухоадіабатичним градієнтом (0.98 С/100 м 1 С/100 м). Досягши рівня конденсації вона починає зменшуватись за вологоадіабатичним градієнтом (при тиску 1000 гПа і температурі 0С на 0.66 С/100 м). Припускається, що вся вода після рівня конденсації випадає у вигляді опадів. Досягнувши певної висоти повітря починає нагріватись сухоадіабатично (0.98 С/100 м  1 С/100 м) і на вихідний рівень повернеться з температурою вищою, ніж на початку.

Сухе повітря піднімається вгору. В ньому до рівня конденсації температура зменшується за сухоадіабатичним градієнтом (0.98 С/100 м  1 С/100 м). Досягши рівня конденсації вона починає зменшуватись за вологоадіабатичним градієнтом (при тиску 1000 гПа і температурі 0С на 0.66 С/100 м). Припускається, що вся вода після рівня конденсації випадає у вигляді опадів. Досягнувши певної висоти повітря починає нагріватись сухоадіабатично (0.98 С/100 м  1 С/100 м) і на вихідний рівень повернеться з температурою вищою, ніж на початку.

Вологе повітря опускається. В ньому до рівня конденсації температура зменшується за сухоадіабатичним градієнтом (0.98 С/100 м  1 С/100 м). Досягши рівня конденсації вона починає зменшуватись за вологоадіабатичним градієнтом (при тиску 1000 гПа і температурі 0С на 0.66 С/100 м).

Температура з висотою зростає.

Температура з висотою понижується.

Температура з висотою спочатку понижується, а потім підвищується.

Силу, що характеризує поворотне прискорення, яке направлене в північній півкулі під гострим кутом до швидкості вліво, а в південній півкулі - вправо, або за напрямком під гострим кутом до руху повітряної маси. 

Силу, що в кожній точці баричного поля співпадає з напрямком нормалі до ізобари в сторону зменшення тиску. Вона є є прискоренням, яке під впливом баричного градієнту тиску отримує повітря.

Силу, що характеризує поворотне прискорення, яке направлене в північній півкулі під прямим кутом до швидкості вправо, а в південній півкулі - вліво, або за напрямком перпендикулярним до руху повітряної маси. 

Ератосфен із Кірени (біля 276 – 194 рр. до н.е). 

Клавдій Птолемей (90-168 рр. н.е). 

Посідонія із Апамеї (біля 135-51 рр. до н.е). 

Сонячне світло, попадаючи на листки рослин створює органічну речовину і тим самим визначає їх продуктивність.

Сонячне світло, попадаючи на листки рослин в процесі фотосинтезу засвоюється ними і тим самим визначає їх ріст і розвиток.

Сонячне світло, попадаючи на стовбури рослин в процесі фотосинтезу засвоюється ними і тим самим визначає їх продуктивність.