Новий стимул у вивченні несвідомого дали роботи з  психопатології ( Ж. Шарко), де почали застосовувати такий метод впливу на несвідоме як підкріплення.

Свідомість згідно з Ж. Піаже-  це загальний "робочий простір мозку", що має різні функції (визначення контексту установки, адаптацію і навчання, редагування, маркування та налагодження, рекрутинг та управління, пріоритет і контроль доступу, прийняття рішень, метакогнітивного і самостійного функціювання, моніторингу та автопрограмування, самообслуговування). 

Рефлексивна теорія

свідомості ( автор М. Вельманс)  говорить, що вміст свідомості знаходиться не винятково в мозку, а часто у самому сприйманому фізичному світі.

Насправді Декарт стверджував тотожність свідомого і психічного

 "Китайська кімната" (цей уявний експеримент) показує, що  комп’ютер з якоюсь програмкою може бути розумним.

Чалмерс назвав свій погляд (який передбачає наявність примітивної

свідомості в усіх фізичних об’єктів)

Серль вважає , що свідомість завжди має

неінтенціональну складову – деякий настрій

Автори формалізованих теорій в

науці: Дж. Келлі, К. Левін, Ж. Піаже 

Хто запропонував принцип

Для м

етодології у ХХІ ст. є не характерним методологічний плюралізм (тобто

різні методологічні підходи)