Вкажіть, який з наведених митців, за словами українського дослідника Д. Затонського, ближчий австрійському письменнику-модерністу Роберту Музілю

, бо "він якщо й не береться розтлумачити всі «душевні мотиви», то, принаймні,

готовий брати їх до уваги, рахуватися з ними, коли змальовує людину, яка діє,

відчуває, страждає. І тому люди в [нього] здатні на вчинки, слова, думки

несподівані, непередбачувані й водночас природні, десь у глибинах свідомости

зумовлені всім їхнім життям, усіма дивовижними химерними з ним зіткненнями".

Назвіть твір, який є своєрідною "протоплазмою авангардистського театру" ХХ століття, "попередником дадаїзму, сюрреалізму, театру абсурду" і, за словами українського дослідника В. Скуратівського, "використовує граничну умовність народного

театру, видобуваючи на сцені саме умовний час та простір".

Вкажіть, які з наведених течій мають характер авангардистських:

Фундаментальною творчою характеристикою французької драматургії ХХ ст. В. Скуратівський називає те, що  (.....)

Як "людина без властивостей" Ульріх з роману Роберта Музіля  -  це  (.....)

Тези „Абсурд – це розум, який констатує свої границі”, „Позиція абсурду дає людині істинну свободу”, „Єдиним результатом абсурдності є бунт” фундують філософські погляди  (.....)

Концептуальне значення міфу в літературі модернізму, за словами української дослідниці І. Сенчук, простежується в образотворенні, а також у жанротвірній (роман-міф, поема-міф, драма-міф, роман-притча) і сюжетотвірній функціях. А класичними творами, в яких міф концептуально і риторично структурує текст, вона називає «Улісс» Дж. Джойса і «Безплідну землю» Т. С. Еліота.

Назвіть, які з наведених принципів є невід'ємними елементами міфопоетики модернізму:

Вкажіть, який філософ і письменник ХХ ст. назвав твори Ф. Кафки „абсурдистськими” романами: „…Він увесь час балансує між природним і незвичним, особистим і універсальним, трагічним і повсякденним, абсурдом і логікою”