потреби другого роду

потреби першого роду

у центрі уваги перебуває людина

в організації, більш конкретно – соціально-психологічні відносини,

індивідуальні та групові

взаємозв'язки, децентралізація

повноважень тощо

ґрунтується на:

1) вивченні анатомії організації;

2) її формальній структурі;

3) розподілі праці та

спеціалізації;

4) використанні ієрархії

у побудові організації

кращою структурою організації буде така, яканайбільш повно враховує вплив ситуаційнихфакторів, які характерні для даної організації

ґрунтується на

передбаченні, що рішення приймаються без дослідження

альтернатив

особа, яка приймає

рішення, не має повної інформації щодо ситуації

прийняття рішення, всіх можливих альтернатив та не

здатна або не схильна (або і те, і інше) передбачити

наслідки реалізації кожної можливої альтернативи

особа, яка приймає рішення

повинна бути абсолютно об’єктивною і логічною, мати

чітку мету, усі її дії в процесі прийняття рішень

спрямовані на вибір найкращої альтернативи

форма

пізнання та вивчення можливостей задоволення потреб, що виникли в індивіда на

конкретному етапі життя та розвитку

особливий

стан психіки індивіда, усвідомлена ним незадоволеність, відчуття фізіологічного, психологічного чи соціаль-ного

дискомфорту від нестачі (браку) чогось, відображення невідповідності між

внутрішнім станом і зовнішніми умовами

зовнішнє

спонукання до 

внутрішньо усвідомлене спонукання

до певних дій

Концепція, згідно з якою ефективність управління

визначається ступенем впливу управлінської праці

на результати діяльності організації загалом

Концепція, згідно з якою управління розглядається з

точки зору організації праці та функціонування

управлінського персоналу, а ефективність управління

характеризує співставлення результатів та витрат

самої системи управління

Концепція, згідно з якою діяльність організації

спрямована на досягнення певних цілей, а

ефективність управління характеризує

ступінь досягнення поставлених цілей

Концепція, згідно з якою діяльність організації

спрямована на задоволення очікувань, сподівань і

потреб (інтересів) усіх індивідуумів і груп, які

взаємодіють в організації та з організацією, а

ефективність управління характеризує ступінь

досягнення балансу інтересів усіх зацікавлених у

діяльності організації індивідуумів і груп

Концепція, згідно з якою на результати діяльності

організації впливають як внутрішні чинники, так і фактори

зовнішнього середовища, а ефективність управління

характеризує ступінь адаптації організації до свого

зовнішнього середовища