Р

обить акцент на незворотності

природних процесів, відкидає об'єктивізм науки, уявлення про реальність, яка не

залежить від засобів пізнання і суб'єктивногофактора

Домінує лінійний і об'єктивний стиль мислення, бажання

пізнати об'єкт сам по собі, безвідносно до умов його пізнання суб'єктом,

реальність підпорядкована універсальним законам.

Базується на принципах нової раціональності –

нерівно важності, несталості, становлення, досліджує відкриті, складні системи,

здатні до самоорганізації, враховує співвідношення характеру отриманих знань

про об'єкт не тільки з особливостями засобів і операцій діяльності суб'єкта

пізнання, а і з її ціннісними і цільовими структурами.

Продовжуються традиції античності, свідчення тому є

існування таких розумових комплексів, як споглядальність, схильність до

абстрактного умоглядного теоретизування, принципова відмова від досвідного

пізнання, визнання переваги універсального над унікальним.

16 ст.

18 ст.

15 ст.

17 ст.

1086

1068

1098

1089

це етап, що характеризується

певною складністю, певним рівнем компетентності, яку цей рівень надає, та

певним стандартом

процес, за допомогою якого

суспільство передає акумульовані знання, вміння та цінності від одного

покоління до іншого

сукупність навчально-виховних

закладів, які систематично і послідовно здійснюють виховання, навчання і

підготовку до життя підростаючих поколінь відповідно до завдань суспільства.

характеристика за ознаками

ступеня сформованості знань, умінь та навичок особи, що забезпечують її

здатність виконувати завдання та обов'язки (роботи) певного рівня професійної

діяльності.

Києво-Могилянську академію

Руський університет

Львівський університет

Острозьку академію

19 червня 1999 року

19 червня 1989 року

19 червня 2000 року

19 червня 1969 року

Здатність особи розв’язувати

комплексні проблеми в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної

діяльності, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових

цілісних знань та/або професійної практики

Здатність вирішувати складні

спеціалізовані задачі та практичні проблеми у певній галузі професійної

діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та

методів відповідних наук і характеризується комплексністю та невизначеністю

умов.

Здатність особи

розв’язувати складні задачі і проблеми у певній галузі професійної діяльності

або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій

та характеризується невизначеністю умов і вимог.

Здатність особи самостійно

вирішувати типові спеціалізовані задачі в певній галузі професійної діяльності

або у процесі навчання, що передбачає застосування положень і методів

відповідних наук і характеризується певною невизначеністю умов, нести відповідальність

за результати своєї діяльності та контролювати інших осіб у певних ситуаціях

Відображення зв’язків, закономірностей дійсності і

спрямована на її перетворення, а також поєднує істинне знання про дійсність і

суб’єктивну мету її перетворення.

Є способом розуміння, пояснення, тлумачення

основної ідеї, це науково обґрунтований та в основному доведений вираз

основного змісту теорій, але на відміну від теорії він ще не може бути втіленим

у струнку логічну систему точних наукових понять.

Найбільш адекватна форма наукового пізнання,

система достовірних, глибоких та конкретних знань про дійсність, яка має

струнку логічну структуру і дає цілісне, синтетичне уявлення про закономірності

та суттєві характеристики об’єкта.

Єдність двох змістовних елементів: знання про

незнання і передбачення можливості наукового відкриття.

9

10

11

12