Юридичний обов’язок – вид і міра належної поведінки суб’єкта права.

Об’єкти правовідносин – матеріальні, духовні та інші соціальні блага, які служать задоволенню інтересів та потреб громадян та їх організацій, з приводу яких суб’єкти вступають у правовідносини і здійснюють свої суб’єктивні права та юридичні обов’язки.

одна з форм правової культури суспільства, властива певній спільності людей, яка професійно займається конкретним видом діяльності, що вимагає фахової освіти і практичної підготовки.

форма суспільної свідомості, що відображає ставлення соціальних суб’єктів до чинних норм права та правових явищ. 

це різновид загальної культури, що представляє собою своєрідну систему правових цінностей, що відповідають рівню досягнутого суспільством правового прогресу і відображають у правовій формі стан свободи особи, інші найважливіші соціальні цінності.

це регулятор суспільних відносин, який являє собою суку­пність загальнообов'язкових та формально визначених норм, що виражають державну волю суспільства, видаються або санкціо­нуються державою і охороняються силою державного примусу.

це сукупність основних рис права, що надають йому характер систе­ми нормативного регулювання в суспільстві.

це режим суспільно-політичного життя, що заснований на правовому характері його організації і виражається у вимозі точного, строгого і неухильного до­тримання і виконання чинних правових актів усіма суб'єк­тами права.

це суспільно небезпечне або шкідливе неправомірне (протиправне) винне діяння (дія або бездіяльність) деліктоздатної особи, яке спричиняє юридичну відповідальність.

це суспільно-необхідна, бажана і допустима з точки зору інтересів громадянського суспільства поведінка індивідуальних чи колективних суб’єктів, яка полягає в дотриманні (виконанні, використанні) норм права, що охороняються і гарантуються державою.