розвиваючі ігри, декламуючі вірш

мріючі про літо, мружачі очі

падаючі зорі, падаючи з гори

ішли розмовляючі, співаючі пісню

даруючі квіти, проходячі повз хату

Великий жовточубий, шістдесяти, ста-ста двадцяти

Великий жовточубий, шестидесяти, ста-ста двадцяти

Велике жовточубе, шестидесяти, ста-ста двадцяти

Великий жовточубий, шістдесяти, сто-сто двадцяти

Велике жовточубе, шістдесяти, ста-ста двадцяти

руха, о десятій годині сорок п’ять

хвилин, півтори

руху, о десятій годині сорок п’ять

хвилин, півтора

руху, в десять годин сорок п’ять

хвилин, півтори

руха, о десятій годині сорок п’ять

хвилин, півтора

руху, о десятій годині сорок п’ять

хвилин, півтори

Миколо Дмитровичу, до регламенту, в

письмовій формі, на адресу

Миколо Дмитровичу, до регламенту, в

письмовій формі, по адресу

Миколо Дмитровичу, до регламента, в

письмовій формі, на адресу

Миколе Дмитровичу, до регламенту, в

письмовій формі, на адрес

Микола Дмитрович, регламенту,

письмовою формою, по адресу

План будівництва Київської кінофабрики був

затверджений у 1925 році.

Після прем’єри фільму в Берліні про Довженка

заговорив світ: у Венеції італійські

кінематографісти назвали режисера «Гомером кіно», а на

Всесвітній виставці 117 видатних критиків

та кінознавців з 26 країн занесли фільм до

списку 12 найкращих картин усіх часів і народів.

Тут, на кіностудії, яка від 1957 року з гордістю

носить ім’я Довженка Олександр Петрович зняв фільм «Земля», у якому в

притаманній для нього філософській манері перетворив образ землі на метафору.

Будівництво почалося навесні 1927 року за

проєктом художника-архітектора Рикова.

Стрічка легендарного режисера стала важливим

надбанням не лише українського кінематографа, а й світового, здобувши

прихильність представників міжнародної кіноспільноти.