те, що правильно побудована модель відображає лише

ті аспекти реальної си­стеми, які цікавлять

дослідника

можливість проведення активних експериментів

на реальній інформаційній системі

особливістю моделей, які працюють у контурі

управління, є функціонування за жорсткою

програмою

можливість імітації з метою підтвердження висунутих

гіпотез або обґрунтування необхідних дій в

різних ситуаціях

наявність лише однієї мети

складність, яку можна точно і однозначно оцінити на

основі загального числа елементів певних типів та взаємозв'язків між: ними

компроміс між адекватністю та простотою моделі досягається без участі системного аналітика

те, що аналіз об'єкта повинен проводитися кожною мовою агрегата-оператора окремо

повна внутрішня узгодженість

те, що синтез можливий лише при наявності всіх описів кожною мовою агрегата-оператора

зменшення розмірності, об'єднання частин в дещо ціле, єдине, окреме

можливість вимірювання ознак, що агрегуються, в числових шкалах

можливість розгляду окремих складових складної системи

можливість встановлення класифікації

у значення екзогенних змінних;

у значення змінних, що мають відповідники та є суттєвими з точки зору дослідника в реальній системі;

у загальносистемні властивості;

у сукупність знань експертів з даної проблеми;

у характері та змісті інформації про процеси, що спостерігаються за допомогою моделі;

включення нових зв'язків та елементів і виключення інших

 у поведінку системи в особливих ситуаціях;

аксіоматичні та статистичні моделі — це моделі описового, або дескриптивного типу;

оптимізаційна модель включає в себе формальну модель взаємозв’язків між змінними та параметрами;

незначні зміни в умовах задачі можуть привести до вибору суттєво різних альтернатив;

локально оптимальне рішення може бути й зовсім не оптимальним з точки зору «надсистеми», що приводить до необхідності координувати критерії підсистем з критеріями системи;

одним з найважливіших аспектів оптимізації є адекватне описання обмежень.

оптимізаційна модель будується на основі змістовного описання;

 в оптимізаційних моделях наявна нормативна функція — критерій якості;

виникають складності з кількісним описанням мети;

моделі у вигляді «чорної скрині» — це моделі типу «вхід—вихід»;

критерієм відбору є цільове призначення моделі, суттєвість того чи іншого зв'язку відносно цієї мети;

статистичні моделі будуються на основі експериментальних даних шляхом пасивного або активного експерименту.

 необхідно поряд з генеральною метою сформулювати перелік додаткових цілей, тому що виконання лише генеральної мети є недостатнім;

проблемою є визначення, які входи та виходи потрібно включати до складу моделі;

 те, що є суттєвим — включається, що ні — не включається до списку входів та виходів моделі;

будь-яка реальна система, як і інший об'єкт, взаємодіє з об'єктами зовнішнього середовища безмежним числом способів;

 ті зв'язки, які спочатку здавалися нам несуттєвими. насправді є важливими

 використання накопичених знань про систему, змістовних описань та гіпотетичних формальних уявлень про внутрішні механізми функціонування системи;

отримання експериментальних даних шляхом зовнішнього дослідження;

 інтерпретація формальних статистичних моделей, визначення меж їхньої змістовної та формальної дійсності та застосовності;

достатність математичної моделі;

адекватне описання обмежень.

наявність процедури виявлення аксіом, або власне аксіом:

 структуризація мети функціонування системи;

 за допомогою моделі досягається попередньо визначена ціль;

вона є адекватною до об'єкта, що моделюється.

 спрощення моделі пов'язане з необхідністю оперування з нею;

спрощення є сильним засобом виявлення головних ефектів в явищі, яке дослі­джується;

 з двох моделей, які однаково добре описують явище, зазвичай складніша вияв­ляється ближчою до дійсної природи явища, що вивчається;

простіша модель є ближчою до об'єкта дослідження;

модель — це беззаперечно завжди інший об'єкт, ніж оригінал;

пізнанні реальних об'єктів;

 ієрархічній природі абстракцій, тобто існують не лише моделі реальних об'єк­тів, але й «моделі моделей», і кількість таких рівнів обмежується лише прак­тичною потребою;

тому, що спрощення є сильним засобом виявлення головних ефектів в явищі, що досліджується;

тому, що з безмежної множини властивостей об'єкта-моделі обираються та використовуються лише деякі властивості, що подібні на ті властивості об'єкта-оригіналу, які цікавлять дослідника.

 тому, що модель подібна до об'єкта-оригіналу скінченою кількістю відношень;

 тому що з безмежної множини властивостей об'єкта-оригіналу обираються

 необхідності пізнавати нескінченний світ за допомогою скінчених засобів;