На початку XX століття процес фотографування земної поверхні з літака почав називатися аерофотозніманням.

ТВ-зйомка найбільш перспективна для спостереження уповільнених природних явищ.

Оптичні і радіаційні властивості екосистем безпосередньо визначаються в першу чергу рослинним покривом, а там, де покриття рослинності менше 30-40 %, також і ґрунтами.

Сканування - це хаотичний перегляд смуги місцевості з КЛА або літака

Для отримання знімків був освоєний радіодіапазон електромагнітного спектру.

Під час сканероної зйомки зображення місцевості отримують у вигляді точкових об'єктів

У аерокосмічних дослідженнях опосередкованим джерелом інформації є космічний знімок.

Для активних методів зйомки використовують прилади, що генерують спрямоване випромінювання.

 Початок ХІХ сторіччя - характеризується розвитком механізованої зйомки.

Багатоспектральна зйомка здійснюється з ПОС у 10 спектральних інтервалах, з яких одночасно знімалася інформація лише у будь-яких 2-х обраних інтервалах.