Природні мови створюються спеціально для обслуговування певної сфери людської діяльності: науки, мистецтва, політики, моралі тощо.

мова за своєю природою ідеальна, а дійсність - матеріальна, отже, це різні онтологічні сутності

мовні знаки - форми буття матеріальної дійсності у свідомості

реальність, на відміну від дійсності, являє собою "лінгвістичний універсум"

слова - це завжди назви реально існуючих об'єктів

мова сприяє формуванню образу світу, а тому скільки мов, стільки і картин світу, отже, порозуміння між носіями різних мов в принципі неможливе

мова частково належить світу через матеріальність її знаків

мовні знаки не відображують дійсність у повній мірі, хоча сприяють її пізнанню

мислетворча

– утворення і формулювання думок;

пізнавальна

– пізнання світу, передача знання від людини до людини, систематизація образів

у поняття і далі – в певну картину світу;

експресивна

– вираження свого внутрішнього світу, перетворення внутрішнього суб’єктивного в

об’єктивне, зовнішнє, доступне для сприйняття;

методологічна – визначення умов, принципів та способів організації пізнавальної

діяльності з метою отримання систематичного та достовірного знання

комунікативна

– реалізація спілкування;