комплетивні відношення

обставинні відношення

об’єктні

відношення

атрибутивні відношення

суб’єктні відношення

безпосереднє вираження різних емоцій та

волевиявлення

називання предметів чи явищ (номінативна

функція)

вираження диференційованих та конкретизованих

відношень між фактами дійсності

указівка на наявність якого-небудь факту чи

явища дійсності

одначе, нібито, що, чи, але

як, якщо, коли б, раз, якби

хоч, дарма, проте, після того як, немов

щоб, затим щоб, незважаючи на те що, бо, через

те що

ніж, мов, немовби, неначе, бо

усе/ж/таки, отакий/то, все/таки, стань/бо,

аби/куди

електроніка/ж, тільки/що, таки/прийшли, ну/й,

навряд/чи

невже/сказав, казав/же, ось/так, начеб/то,

хтозна/який

поки/що, колись/то, як/от, саме/тому, дай/но

написав/би, немов/би, як/небудь, що/разу,

надумав/таки

уже, нехай, чи не, майже, ж

так, еге, егеж, атож, авжеж

ні, саме, собі, тільки, -бо

таки, б, лише, -но, хай

навіть, справді, онде, як, хіба

не турбувати, неабияк, невиконана вчасно робота,

невесело (сумно), не та

неподалік, не десять, непрочитана книга, не мов,

нехтуючи

ненавидіти, незважаючи на, нечитаючи, не мій, не

один

нелегко, невтямки, не люблю, не проживши,

неабиякий

не сьомий, недовіра, несамовито, нещодавно, не

мовбито

прислівник,

прийменник, сполучник, вигук

прийменник, сполучник, частка

прийменник,

сполучник, частка, вигук

прийменник, сполучник, вигук

прислівник, прийменник, сполучник, частка