Неорелігії - синкретичні та універсальні утворення, що виключають із своєї теоретичної основи поєднують елементи багатьох існуючих релігій, ідеї теософії, антропософії, сучасні філософські й богословські доктрини, астрологію та окультизм, біоенергетику й екстрасенсорику, містичну уфологію тощо.

Бахаїзм (інша назва – Віра Бахаї). Бахаїзм є синкретичною релігією, що націлена на об’єднання усіх віросповідань у всесвітнє братство. Її засновник - Мірза Хусейн Алі-і-Нурі (1819 – 1850 рр.). послідовники бахаїзму вірять у те, що Мірза Хусейн Алі-і-Нурі прийшов, щоб встановити обіцяне Царство Боже на Землі, в якому всі народи житимуть за законами справедливості, об’єднані загальною вірою в Бога і Його Одкровення.

Головна тема вчення бахаїзму - єдність людства.  Мірза Хусейн Алі-і-Нурі учив, що Бог єдиний, а всі релігії є виразом незмінної віри в те, що людство є єдиним народом, який покликаний жити в мирі і злагоді. Цивілізація, на його переконання, досягла такого ступеня розвитку, коли єдність людства стала верховною необхідністю. Божественне Одкровення, дане через пророків, є рушійною силою цивілізації. Коли Одкровення одного з пророків проявляє себе у повну силу, виникають нова культура і нове суспільство. Створюються нові суспільні інститути, формулюються нові кодекси закону і моралі. Потім нова культура перетворюється на цивілізацію, вбираючи в себе досягнення і прозріння попередніх епох і породжуючи безліч нових. Ті аспекти минулих культур, що не зможуть органічно влитися в цю цивілізацію, відімруть. Як головні пророки-посланці Бога, які проголошували принципи та основи Нового світового Порядку – Царства Божого, в бахаїзмі визнаються Кришна, Авраам, Заратуштра, Мойсей, Будда, Ісус, Мохаммад, Баб (засновник бабизму) і Мірза Хусейн Алі-і-Нурі (Баха-Улла).

На думку проф. Людмили Филипович, постмодерна (сучасна) людина сама творить об'єктсвлоєї віри і має право приймати чи не приймати різні положення тих чи інших релігій на свій вибір. Сучасна людина звільняється від тягаря традицій, а вимогою часу стає діяльність, заснована на вільному виборі. Це надає релігії новго шансу, оскільки на базі релігійного досвіду людина з-поміж багатьох релігійних традицій і культів віддає перевагу тому, що стає для неї справою власного вибору і переконання. Занепад релігії, основаної на традиції й авторитеті, може компенсуватися зверненням людини до релігійного досвіду як досвіду "внутрішньої волі".

Культ Раджніша (Ошо): Бхагван Шрі Раджніш (в останній рік свого життя він назвав себе Ошо, справжнє ім’я від народження – Чандра Мохан Джейн) (1931 – 1990 рр.) наголошував на тому, що людину треба сприймати як цілісність її тіла та душі. Тільки така повнота сприйняття здатна вивести людську свідомість за звичні для неї межі, спрямувати її до Божественного, і, як наслідок цього, допомогти увійти до стану цілковитого спокою та задоволення, який здавна слугував ідеалом для різних містичних течій усіх часів і релігій. Ошо вважав, що лише це містичне ядро релігій має цінність, а все інше є зайвим. Проповідував, що прискорити досягнення внутрішньої зрілості може регулярна практика розробленої їм системи динамічної медитації. Рішуче заперечував цінність традиційних релігій, які вважав застарілими і неефективними, оскільки вони не орієнтують людину на отримання власного містичного досвіду і реалізацію своєї божественної сутності.

Церква Ісуса Христа Святих останніх днів ще має назву:

Мормонська релігійна громада організована за теократичним принципом з елементами демократії. Всесвітній центр мормонів знаходиться в м. Солт Лейк Сіті, адміністративному центрі штату Юта (США). Тут знаходиться головний мормонський храм, увінчаний шістьма вежами і позолоченою статуєю «ангела Моронія», який, за віруваннями мормонів, указав засновнику їхньої Церкви місце, де захована книга Мормона. Очолює Церкву мормонів Президент, який нібито й у наші часи регулярно одержує натхнення та одкровення від Бога щодо методів керівництва всією організацією. Усередині мормонських громад підтримується сувора дисципліна. Кожному віруючому ставиться в обов’язок ходити на всі богослужіння, семінари та інші заходи Церкви, а також беззаперечно виконувати вказівки старійшин. Керівництво церкви ретельно стежить, щоб їх парафіяни вели здоровий спосіб життя (суворо заборонено палити, вживати алкоголь і наркотики), постійно підвищували свій освітній і соціальний статус. Особливу увагу мормони звертають на свій зовнішній вигляд: чисто й акуратно вдягаються, виховують у собі хороші манери.

Складене Джозефом Смітом «Укладання віри» вимагає від мормонів бути «чесними, вірними, цнотливими, доброзичливими й творити добро всім людям», щоб поступово «вростати» у небесне Царство вже у земному житті. Обов’язком кожного члена громади є проведення місіонерської роботи і залучення до організації нових парафіян (причому існують планові нормативи, інструкції і форми звітності). Як правило, місіонерами стають молоді люди терміном на два роки, які попередньо проходять спеціальні курси.

Зібрання і служби мормонів проходять у молитовних будинках або будь-яких просторих приміщеннях. Мормони визнають «таїнства» хрещення, причастя та шлюбу. Їх богослужіння схоже на протестантське і складається з проповіді, читання священних текстів і співу псалмів. Таїнство хрещення проводиться у вигляді одноразового занурення у воду. Ще один характерний мормонський обряд – хрещення померлих (душі яких нібито перебувають до останніх часів у спеціальному духовному світі). Через цей обряд померлі нібито також «стають» мормонами і можуть розраховувати на краще існування наприкінці часів. Мормони пояснюють необхідність такого «хрещення» тим, що сам Ісус не завершив своєї земної місії, адже Його було вбито. Не завершив Він її і після свого воскресіння з мертвих. Він здійснить її лише тоді, коли «викупить з рабства гріха» і, тим самим, спасе кожного сина й кожну дочку Божу. Відтак, ні живі не можуть стати досконалими без мертвих, ні мертві без живих.

Церква Ісуса Христа Святих останніх днів була заснована у 1830 р. Жаном Беленюком в Україні, її адміністративним центром є місто Кривий Ріг (Дніпропетровська область). Мормони вірять у дар «іномовлення» та можливість його витлумачення, божественне одкровення, можливість побудови Сіону (Нового Єрусалиму) на Американському континенті та у райське царство на Землі. В основу культової практики мормонізму покладено чотири таїнства: хрещення (із досягненням 8-річного віку через занурення у воду); рукоположення (священство); таїнство шлюбу у двох різновидах — земного і вічного; причастя хлібом і водою. Мормони не  вважають себе рабами Божими, а називають себе його дітьми. Вони переконані, що щастя приходить до людини не через страждання і постійне спокутування гріхів, а через праведні земні діяння, родинні стосунки вважаються священними. 

На думку харизматів, лише носій істинної віри може стати проповідником. Така людина повинна продемонструвати, що володіє «святими дарами» (наприклад, здатна зцілювати від тілесних і духовних хвороб). Харизмати наголошують, що вони володіють особливим релігійним досвідом, в основі якого лежить їх особистомістична зустріч з Дартом Вейдером. Харизмат стверджує, що постійно відчуває взаємозв’язок із Духом Святим (Його часто називають також «Божественним Світлом»), що надає йому особливу силу і здатність здійснювати те, на що інші не спроможні. Відповідно, життя харизматів наповнене чудесною силою і радістю. Більшість харизматів визнають тільки два символічні християнські обряди: хрещення та хлібоприломлення, яке подібне за формою до традиційного причастя. Значне місце у практиці харизматів займають глосолалії, тобто така молитовна розмова людини з Богом, яка нібито відбувається «іншими» (незнайомими, таємничими, ангельськими) мовами, здатність говорити якими з’являється під впливом на віруючих Духа Святого.

Встановіть правильну відповідність між неорелігією та розумінням нею сутності Бога.

Церква Ісуса Христа Святих останніх днів була заснована у 1830 р. Джозефом Смітом в США, її адміністративним центром є місто Солт-Лейк-Сіті (штат Юта). Мормони вірять у дар «іномовлення» та можливість його витлумачення, божественне одкровення, можливість побудови Сіону (Нового Єрусалиму) на Американському континенті та у райське царство на Землі. В основу культової практики мормонізму покладено чотири таїнства: хрещення (із досягненням 8-річного віку через занурення у воду); рукоположення (священство); таїнство шлюбу у двох різновидах — земного і вічного; причастя хлібом і водою. Мормони не  вважають себе рабами Божими, а називають себе його дітьми. Вони переконані, що щастя приходить до людини не через страждання і постійне спокутування гріхів, а через праведні земні діяння, родинні стосунки вважаються священними.