Атака Кафи /Феодосії

Захоплення османської фортеці Варна

Захоплення турецького торгового флоту в Середземному морі

Напад на стамбульську гавань у затоці Золотий Ріг

Бажання взяти участь у морських походах та побачити Стамбул.

Посилення кріпацтва («друге видання кріпацтва») в маєтках магнатів, що змушувало селян тікати в степ у пошуках волі.

Висока платня, яку король обіцяв усім, хто стане козаком.

 Релігійний утиск, який змушував православних селян шукати захисту на Січі.

Северин Наливайко

Дмитро Вишневецький

Петро Конашевич-Сагайдачний

Криштоф Косинський

 Попит на українське зерно на ринках Стамбула.

Необхідність збирати хутро для османського двору.

Постійна потреба в рабах, оскільки ісламські закони дозволяли поневолювати лише немусульман.

Бажання контролювати поклади солі в Причорномор'ї.

До них на Січ прибували посли від імператора Священної Римської імперії та Папи Римського з пропозиціями союзу проти турків.

Їх запросили взяти участь у роботі польського сейму.

Кримський хан визнав їхню державу і почав платити їм данину.

Їхніми іменами почали називати міста в Західній Європі.

У церковному розколі патріарха Никона.

В опричнині Івана Грозного.

У Смутному часі,  беручи активну участь у походах польської армії на москву.

У повстанні Степана Разіна.

Будівництво мережі оборонних замків вздовж кордону зі степом.

Укладення військового союзу між Литвою та Золотою Ордою.

 Розпад Золотої Орди та виникнення на її уламках кількох ханств, зокрема Кримського.

Повна перемога Великого князівства Литовського над усіма кочовими племенами.

Українську історію неможливо уявити без козаків як символу самоорганізованого суспільства, тоді як в російській історії головним символом є держава та її правителі.

Російські козаки виявляли свою активність як на суші так і на морі, а українські ні.

Українське козацтво було символом державної експансії та інструментом імперської влади, а російське — боротьби за політичну суб’єктність та створення власної держави.

Російські козаки ніколи не воювали проти царської влади, на відміну від українських.

Їхній загін був невеликим і не мав суттєвого впливу на хід битви.

Вони перейшли на бік турків.

Вони прибули на поле бою вже після його завершення.

Вони становили половину війська Речі Посполитої і їхня участь була вирішальною для того, щоб зупинити величезну османську армію.

Вступ гетьмана Петра Сагайдачного з усім Військом Запорозьким до Київського братства.

Хотинська битва.

Укладення Куруківської угоди.

Заснування Києво-Могилянської академії.