відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України;

сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов'язки тощо.

про факти порушень прав і свобод людини і громадянина.

Засоби зберігання, обробки та передачі інформації-

Програмне забезпечення, апаратне забезпечення та мережне забезпечення-

Програмне забезпечення, апаратне забезпечення та комунікації -

криптографію

стандарти

моделювання політики безпеки

дозволяють ставити під електронними документами підпис, аналогічну звичайної підписи на паперових документах. В результаті виконання протоколу електронного цифрового підпису до переданої інформації додається унікальне числове додаток, що дозволяє перевірити її авторство.

необхідні для забезпечення секретними ключами учасників обміну зашифрованими повідомленнями.

призначені для запобігання доступу до деякої інформації осіб, які не є її користувачами, а також запобігання доступу користувачів до тих ресурсів, на які у них немає повноважень. Типова сфера застосування - організація доступу користувачів до ресурсів деякої великої інформаційної системи.

Прикладне програмне забезпечення

системне програмне забезпечення

телекомунікаційне обладнання

AES-алгоритм

Алгоритм Діффі-хелмана

ДСТУ ГОСТ 28147:2009

система захисту інформації, у якій використовуються криптографічні методи шифрування даних.

вивчає побудову та використання систем шифрування, в тому числі їх стійкість, слабкість та ступінь уразливості щодо різних методів розтину

наука про подолання криптографічного захисту інформації

Збирання сміття

Програмні закладки

Викрадення ключової інформації

Перевищення повноважень

Перезавантаження обладнання

Сканування файлової системи

Жадібні програми

Підбирання паролів

цілеспрямована діяльність її органів та посадових осіб з використанням дозволених сил і засобів по досягненню стану захищеності інформаційного середовища організації, що забезпечує її нормальне функціонування і динамічний розвиток. Здійснюється часто Службою інформаційної безпеки.

стан захищеності особистості, різноманітних соціальних груп та об'єднань людей від впливів, здатних проти їхньої волі та бажання змінювати психічні стани і психологічні характеристики людини, модифікувати її поведінку та обмежувати свободу вибору.

стан захищеності життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави, при якому запобігається нанесення шкоди через: неповноту, невчасність та невірогідність інформації, що використовується; негативний інформаційний вплив; негативні наслідки застосування інформаційних технологій; несанкціоноване розповсюдження, використання і порушення цілісності, конфіденційності та доступності інформації.

Перший (вищий) рівень визначає важливі положення забезпечення національної безпеки в інформаційній сфері. Це закони конститутивного напрямку: «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» тощо.Другий рівень визначає діяльність державних органів у процесі забезпечення національної безпеки в інформаційній та інших сферах. Це закони інституційного напрямку: «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про Службу безпеки України», «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації», «Про міліцію», «Про прокуратуру», «Про надзвичайний стан» тощо.

Третій рівень визначає концептуальні положення національної безпеки України в усіх сферах її існування. Це норми Конституції України, закон України «Про основи національної безпеки України» та «Стратегія національної безпеки України», а також «Доктрина інформаційної безпеки України» (у разі прийняття). Ці документи враховують основні положення міжнародних договорів і угод, ратифікованих Україною, які стосуються її національної безпеки. 

Перший (вищий) рівень визначає діяльність державних органів у процесі забезпечення національної безпеки в інформаційній та інших сферах. Це закони інституційного напрямку: «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про Службу безпеки України», «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації», «Про міліцію», «Про прокуратуру», «Про надзвичайний стан» тощо.

Другий рівень визначає важливі положення забезпечення національної безпеки в інформаційній сфері. Це закони конститутивного напрямку: «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» тощо.

Третій рівень визначає концептуальні положення національної безпеки України в усіх сферах її існування. Це норми Конституції України, закон України «Про основи національної безпеки України» та «Стратегія національної безпеки України», а також «Доктрина інформаційної безпеки України» (у разі прийняття). Ці документи враховують основні положення міжнародних договорів і угод, ратифікованих Україною, які стосуються її національної безпеки.

Перший (вищий) рівень визначає концептуальні положення національної безпеки України в усіх сферах її існування. Це норми Конституції України, закон України «Про основи національної безпеки України» та «Стратегія національної безпеки України», а також «Доктрина інформаційної безпеки України» (у разі прийняття). Ці документи враховують основні положення міжнародних договорів і угод, ратифікованих Україною, які стосуються її національної безпеки.

Другий рівень визначає важливі положення забезпечення національної безпеки в інформаційній сфері. Це закони конститутивного напрямку: «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» тощо.

Третій рівень визначає діяльність державних органів у процесі забезпечення національної безпеки в інформаційній та інших сферах. Це закони інституційного напрямку: «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про Службу безпеки України», «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації», «Про міліцію», «Про прокуратуру», «Про надзвичайний стан» тощо.