Він

перший за свою любов тяжкі дістав кайдани але до скону їй служив без зради й

без омани.

Десь кличе щастя дальній спів дівочий і у ставку

відбився молодик.

І

вже бреде сліпий кобзар і Гонта кличе на пожар Кавказькі гори в млу повиті.

Розчереплене

чорної глини горня лежало нахильці в ямі а в горняті й побіля нього на жовтій

глині розсипались кружальця монет.

Мені відкрилась істина печальна: життя зникає,

як ріка Почайна.

Зрідка пробіжить тут заєць, або спиниться на

кручі вовк.