Виключно парламент може розширювати обсяг і

зміст повноважень Президента України та Верховної Ради України шляхом прийняття

виключно закону.

Приписи Конституції

України, які визначають обсяг і зміст повноважень Президента України та

Верховної Ради України, можуть бути деталізовані лише на рівні законів України,

проте така деталізація не може призводити до викривлення приписів Конституції

України або виходити за її межі.

Парламент може

ухвалювати законодавчі акти виключно на розвиток конституційних приписів,

конкретизуючи та деталізуючи їх. 

Верховна Рада України,

запроваджуючи законодавче регулювання, не може допускати довільного їх

застосування.

Частина норми права, що

містить юридичні наслідки (зокрема, санкції), не передбачає варіантів можливої

(допустимої) реакції адміністративного органу на події або вчинки учасників

правовідносин.

Частина норми права, що

містить юридичні наслідки (зокрема, санкції), передбачає один варіант

допустимої реакції адміністративного органу на події або вчинки учасників

правовідносин.

Частина норми права, що містить юридичні

наслідки (зокрема, санкції), передбачає декілька варіантів можливої

(допустимої) реакції адміністративного органу на події або вчинки учасників

правовідносин.

Відсутність норми права дозволяє реагувати

адміністративному органу на події або вчинки учасників правовідносин свавільно.

Адміністративний орган має дотримуватися принципу

об’єктивності й безсторонності, враховуючи лише ті фактори, які мають відношення

до цієї конкретної справи.

Адміністративний

орган має прагнути досягнення мети, яку він перед собою поставив.

Адміністративний орган має прагнути досягнення мети,

задля якої його наділено відповідними повноваженням.

Адміністративний орган має дотримуватися принципу

рівності перед законом, не допускати несправедливої дискримінації.

Доктрині “виключних”

повноважень.

Доктрині “власних”

повноважень

Доктрині “вичерпних” повноважень.

Доктрині “прихованих”

повноважень.

Стійкі конституційні

традиції.

Довіра між інституціями влади,

втрата якої веде до зміни персонального складу цих інституцій.

Двопартійна політична система.

Конституційна

відповідальність вищих органів влади за прийняті ними рішення.

Консенсусом між

депутатами.

Програмами діяльності

партій.

Коаліційною угодою.

Конституцією України.

Заборони свавілля.

Гуманізму.

Державного суверенітету.

Поділу влади.

Залежно від сфери

суспільних відносин (предмета) - щодо здійснення фундаментальних прав,

державного управління, народовладдя, забезпечення громадського порядку,

відправлення правосуддя тощо.

Залежно від обсягу дискреції - свавільні або

обмежені.

Залежно від змісту

повноважень - правотворчі та правозастосовні.

Залежно від суб’єкта

реалізації - парламенту, президента, судів, органів виконавчої влади

(адміністративних органів) тощо.

Юридичної визначеності.

Рівності.

Законності.

Доступу до правосуддя.

При призначенні

покарання суд не може визнати такими, що його обтяжують, обставини, не

зазначені в частині першій цієї статті (ч. 3 ст. 67).

Звільнення від

кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом,

здійснюються виключно судом. (ч. 2 ст. 44).

У випадку затвердження вироком угоди про

примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами

угоди (ч. 5 ст. 65).

При призначенні покарання суд може визнати

такими, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій

цієї статті (ч. 2 ст. 66).