забороною

друкування та завезення з-за кордону книг українською мовою

створенням перших гуртків хлопоманів і

народників

упровадженням земств та єдиної системи

початкової освіти

заснуванням товариства «Просвіта» та

Літературного товариства ім. Т. Шевченка

компроміс між австрійським

урядом і поляками Галичини початку

ст., що передбачав придушення поляками антиурядової пропаганди

українців в обмін на створення Галицького сейму, де провідні позиції мали

обіймати поляки

україно-австро-польське

порозуміння кінця ХІХ ст. у Галичині, яке полягало в культурно-освітніх і

господарських поступках австрійських і польських правлячих кіл в обмін на

лояльне ставлення українців до імперії Габсбургів

політика австрійського уряду початку XX ст. у

Галичині, спрямована на надання українському селянству певних громадянських

прав, залучення його представників до парламентської діяльності

угода між народовцями Галичини та Київською громадою середини XIX ст.,

суть якої полягала у визнанні громадівцями Галичини «українським П'ємонтом» у

відповідь на визнання народовцями існування єдиного українського народу

переходом

гетьмана І. Мазепи та запорожців на бік шведського короля

руйнуванням

російськими військами Чортомлицької Січі

ліквідацією

польським сеймом козацького устрою на Правобережній Україні

демократизація суспільного життя імперії під час

революції 1848 -1849 років

сприяла виданню Я. Головацьким альманаху «Русалка Дністровая»

унаслідок

утисків влади, в парламенті імперії, скликаному в липні 1848 р., українці

не мали жодного депутата, це спричинило Львівське збройне повстання

Під

проводом Л. Кобилиці «холерні бунти» селян Закарпаття впродовж 1848–1849 рр.

набули організованого характеру; учасниками було висунуто чіткі економічні

вимоги

у

травні 1848 р. українці Галичини створюють у Львові власний орган – Головну

руську раду на противагу польській Центральній раді народовій

дій

прихильників Барської конфедерації (1768 – 1769 р.)

повстанського

руху під проводом У. Кармелюка (1813 – 1835 рр.)

опришківського

руху на чолі з О. Довбушем (1738 – 1745 рр.)

посилювала

репресії проти нього

підтримувала його

патріотичні настрої

збільшення

козацького реєстру до 10 тис. осіб, надання козакам права землеволодіння,

власної судової влади, володіння містом Трахтемирів

утворення реєстрового козацтва з правом на

незалежність від полської адміністрації, звільненого від державних податків та

повинностей

скасовування

реєстру та зрівняння в правах усіх козаків у Речі Посполитій, повернення прав

та майна православній церкві

зменшення козацького реєстру до 6 тис. осіб,

ліквідацію виборності козацької старшини, скасування козацького судочинства

здобутті великокнязівського столу в Литві для свого сина

Лева

розширенні

території держави за рахунок володінь Угорщини

створенні коаліції

європейських держав для боротьби із Золотою Ордою

зміцненні союзу з Польщею для відсічі агресії

Тевтонського ордену