Crowdly

Параметрична адаптація:

необхідна тоді, коли потрібна траєкторія руху відома, і,

відповідно, відоме й правильне керування;

вимагає зміни

структури існуючої складної системи;

в найближчому майбутньому прагне повернути систему на

планову траєкторію шляхом додаткового керування;

приводить

до того, що все відбувається згідно до наміченої програми.

це керування, що полягає в підлаштуванні значень параметрів

системи до того часу, поки не буде забезпечене досягнення мети;

Статистична концепція складності:

ґрунтується

на тому, що аґреґовані характеристики багатьох стохастичних явищ та процесів,

що описуються в термінах систем, виявляються за умов слабозмінного середовища

статистично стійкими;

вимагає

невеликого об’єму спостережень, необхідного для достатньо надійної апроксимації

сумісного розподілу ймовірностей випадкового вектору як моделі системи;

розглядає складність розв’язання оптимізаційних задач;

має наслідком те, що статистична стійкість аґреґованих

характеристик складних явищ та процесів служить основою для проґнозування, без

чого неможливо планувати, керувати та проектувати;

зводиться до складності описання алґоритму розв’язання задач

визначеного класу;

Системотехніка як науковий напрямок описує:

методи системного аналізу інженерних систем;

систему знань інженера в галузі об’єктів комп’ютеризації;

правила поведінки інженера, що конструює складні системи;

поняття “системна технолоґія”;

абстрактні інженерні моделі реальних систем.

67%

Синерґізм полягає в

тому, що:

з часом одна зі складових системи може стати домінуючою,

тобто зміни в цій складовій спричиняють зміни в багатьох інших;

вхідні інформаційні потоки в системі використовуються для

корегування відхилень шляхом негативного оберненого зв’язку або керування за

збуреннями.

ефективність сумісного функціонування елементів системи

вища, ніж сумарна ефективність ізольованого функціонування цих же елементів;

відкриті системи розвиваються в напрямку диференціації та

спеціалізації;

в деяких системах кожна зі змінних може розглядатися

незалежно від інших, і відхилення системи загалом є фізичною сумою відхилень її

окремих елементів;

Система

– це:

множина функцій, на якій визначене задане відношення з

фіксованими властивостями;

комплекс

взаємопов’язаних елементів, що утворюють цілісність;

множина

об’єктів разом з відношеннями між об’єктами та між їх атрибутами;

множина

об’єктів разом з відношеннями між об’єктами та зовнішнім середовищем

утворює особливу єдність з функціями та є елементом

“надсистеми”

Керування:

це цілеспрямоване

втручання в перебіг процесів в системі;

є унікальним

терміном в сенсі багатозначності його конкретних реалізацій;

робить систему

незалежною від змін зовнішнього середовища;

дозволяє конкретизувати призначення системи;

забезпечує

необхідний рівень стійкості системи у процесах взаємодії її з зовнішнім

середовищем та взаємодій всередині самої системи;

Системний підхід

синтезує:

дедуктивний та індуктивний спосіб мислення з залученням

інтуїції.

індуктивний та казуальний спосіб мислення з залученням інтуїтивних

підходів;

інтуїцію, науковий підхід та дослідні факти;

системотехніку та логічний позитивізм з залученням інтуїтивних підходів;

мету, призначення та оточуюче середовище, в якому функціонує складна

система;

100%

Лоґічний

позитивізм стверджує, що:

існує об’єктивна реальність, яка є незалежною та

неспотвореною нашими особистими перспективами чи суб’єктивними інтерпретаціями

світу;

кожна ґрупа вчених надаватиме особливе значення такому

підходу до розв’язання складних проблем, який є найсуміснішим з її філософією

та методолоґією;

існує зовнішнє середовище, що виявляє активний вплив на систему;

факти є багатовимірними і можуть інтерпретуватися по

різному;

каузальна логіка ґрунтується на принципі причинності.

Метою застосування

системного аналізу до конкретної проблеми є:

отримання нових знань про проблему;

проектування складних інформаційних систем;

підвищення ступеня обґрунтованості рішення, що приймається;

побудова моделі комп’ютерної системи.

синтез обґрунтованого оптимального управління системою;