мінімум при певному співвідношенні інвестицій у технічну та соціальну

сфери.

відношення кількості подій з небажаними наслідками до максимально

можливої їх кількості за конкретний

період часу;

кількісне значення

відносної серйозності ймовірних наслідків небезпечних умов

якісне відображення відносної ймовірності того, що відбулася небажана

подія

забезпечення захисту життя, здоров'я та майна людей

від негативного впливу іоні­зуючих випромінювань.

правові, економічні, соціальні та організаційні основи діяль­ності,

пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки;

захист населення від

небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного

та воєнного ха­рактеру;

право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф,

пожеж, стихійного лиха;

такий рівень ризику, який

суспільство

може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та со­ціальні

можливості на даному етапі свого розвитку;

такий рівень ризику, який

має

мінімум при певному співвідношенні інвестицій у технічну та соціальну сфери;

настільки малий рівень ризику, який перебуває в межах допустимих

відхилень природного рівня;

максимальний ризик, який

не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат.

виконання вимог екологічної, радіаційної і пожежної безпеки, фізичного

захисту, захисту здоров'я людей, охорони праці, санітарно-епідеміологічного

благополуччя населення та безпеки руху;

поняття екологічної безпеки та заходи щодо її за­безпечення;

основні засади державної

політи­ки, спрямованої на захист національних інтересів і гарантування в

Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутріш­ніх загроз

в усіх сферах життєдіяльності;

захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф

техногенного, екологічного, природного та воєнного ха­рактеру.

захист, раціональне

використання природних ресурсів і відновлення живої і неживої природи;

зниження техногенно-екологічних ризиків, захист населення і територій

від надзвичайних ситуацій

функціонування захисних систем у звичайних умовах і в умовах виникнення

різних небезпек;

безперервне забезпечення фізіологічних процесів організму людини

повітрям, питною водою, продуктами харчування, теплом, світлом тощо;

смог, кислотні дощі,

пилові бурі, зменшення родючості ґрунтів, виникнення пустель та інші явища,

породжені людською діяльністю

конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівнях, духовне

гноблення, політичний тероризм, ідеологічні, міжпартійні, міжконфесійні та

збройні конфлікти, війни.

землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені і т.д

небезпеки,

пов'язані з використанням електричної енергії, хімічних та вибухонебезпечних

речовин, різних видів випромінювання і т.д.

встановлення мінімуму при певному співвідношенні інвестицій у технічну

та соціальну сфери.

порівняння витрат на конкретні заходи та

засоби або певний їх комплекс та рівень зменшення шкоди, який очікується в

результаті їх запровадження;

повну або часткову

відмову від робіт, операцій та систем, які мають високий ступінь небезпеки

аналіз загальних груп небезпек, присутніх в системі, їх розвитку та

рекомендації щодо контролю.

комплекс заходів щодо захисту, раціонального використання природних

ресурсів і відновлення живої і неживої природи;

зниження техногенно-екологічних

ризиків, захист населення і територій від надзвичайних ситуацій.

створення умов для збалансованого безпечного існування кожної окремої

людини сучасності і наступних поколінь;

створення основних засад державної

політики, спрямованої на захист національних інтересів і гарантування в Україні

безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх

сферах життєдіяльності;

порівняння витрат на конкретні заходи та

засоби або певний їх комплекс та рівень зменшення шкоди, який очікується в

результаті їх запровадження.

відношення кількості

подій з небажаними наслідками до максимально можливої їх кількості за конкретний період часу;

кількісне значення відносної серйозності ймовірних наслідків небезпечних

умов;

якісне відображення відносної ймовірності того, що відбулася небажана

подія;

Кабінет Міністрів

України;

Національна

рада з питань безпечної життєдіяльності населення.

Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи

виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, керівників підприємств,

установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування;

органи, установи і заклади санітарно-епідеміологічного профілю

Міністерства охорони здоров'я України;