Іванчук виходив на кожну

партію максимально зібраним. Грав він легко, розкуто.

Мова – наша зброя, якщо

ми служимо народові, що нас породив, вигодував і виховав. Мова – втілення

думки.

Подорожні хотіли

перечекати хурделицю.

Але заметіль не

вщухала.

Жовтень – другий місяць осені. Назва його пов’язана з кольором, що

переважає в цей час у природі.

Лев – один із наймогутніших хижаків Африки. Цар звірів завжди поводиться

впевнено у своїх силах.

Над темним безмежжям лісів сходив весняний ранок. У повітрі чути було

пахощі листя, що за кілька днів розпустилося з набубнявілих бруньок, і молодої,

покропленої росою трави.

Василь Стус – людина рідкісної моральної обдарованости, голос сумління у

світі розхитаних і розмитих понять честі, правди, порядності. Він зберіг свій

стиль до кінця.

Провідні пресові концепти як ключові поняття складають цілісну універсальну

систему, їх співмірне існування дає можливість дослідити духово-пресові

параметри публіцистичного тексту. Ці ключові поняття моделюють основні

константи картини світу, що існують у цілісній системі взаємоповʼязаних понять.

Найважливішими національно-духовими концептами пресової публіцистики, на нашу

думку, найчастіше були вже згадані

. На різних етапах історії вітчизняної преси вони в

багатоманітній ідейно-смисловій наповненості творили національну картину буття.

Видання як результат співпраці автора, редактора, видавця презентує

цілісний організм аксіологічно запрограмований. Природа публіцистики

визначається дискурсивним характером, що, на нашу думку, зумовлює її

взаємопроникність, наслідування, інтертекстуальність, стимулювання до пошуку.

Часто публіцистика автора, представлена раніше в газетах та журналах, блогах,

переходить в інший вимір існування: системно книжковий, проєктний.

Синтаксис публіцистичного стилю мови теж має свої особливості, повʼязані

з активним уживанням емоційно й експресивно забарвлених конструкцій; окличних та

питальних речень, речень зі звертаннями, риторичних питань, повторів та ін.

Прагнення до експресії обумовлює використання конструкцій з розмовним

забарвленням: речень з частками, вигуками, речень фразеологічного характеру,

інверсій, безсполучникових речень, еліптичних конструкцій, паралелізму. Прийоми

контамінації, зіткнення смислів, оновлення стійких словосполучень, звичних

мовних формул мають жанрово-композиційну обумовленість, і роблять мову виразною,

активно впливаючи цим самим на читача. Усе це повʼязано із загальною

експресивною спрямованістю стилю.