Неповна зайнятiсть працездатного населення – це використання вcix трудових pecypciв (повну зайнятість населення не можна плутати з повною зайнятiстю особи або групи осiб, що визначаються зайнятiстю особи або групи осiб повний робочий день чи тиждень, тобто iз зайнятiстю за iндивiдуальним використанням рабочого часу). 

Базовим методологічним положенням теорії людського капіталу є використання економічного підходу до аналізу найрізноманітніших явищ у таких галузях людської діяльності, які раніше цілком належали до сфери соціальних, демографічних, психологічних та інших досліджень.

Кількість (чисельність) безробітних — це абсолютний показник безробіття, що показує його розміри. 

Згідно з українським законодавством на роботу можна брати у вільний від навчання час на неповний робочий день учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів у разі досягнення ними 13-річного віку за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, за умови виконання легкої праці. 

Особи працездатного віку, якi працюють, а також незайнятi громадяни, що бажають трудитися i активно шукають роботу, вiдповiдно до класифiкацiї, що застосовується у мiжнароднiй статистицi, належать до категорії “економiчно неактивного населення”