Під час Бреттон-Вудської системи МВФ передбачав, що країни-учасники можуть змінювати паритет національних валют тільки у напрямку його зменшення.

На момент створення МВФ передбачалось, що валюти країн-учасників можуть вільно коливатись одна від одної у межах +/-2,5% від їх паритету до долара

Скандинавські країни у тридцятих роках ХХ ст. були учасниками:

Лондон був головним світовим фінансовим  центром світу до:

Золотодевізний стандарт почав функціонувати з:

У Франції, Швеції, Швейцарії, Бельгії, Італії та Греції впроваджено систему «золотий стандарт» у продовж:

Золотодевізний стандарт був запроваджений в результаті

У США золотий стандарт проіснував до

Греція та Іран у тридцятих роках ХХ ст. були учасниками

Першими вийшли із системи «золотий стандарт»