За наявності правової підстави обсяг розкриття визначається виключно бажанням одержувача.

Правник може без окремої правової підстави розкрити незначну частину відомостей.

Наявність правової підстави не дозволяє автоматично розкривати весь масив отриманої інформації.

Розкриття допускається за умови вилучення імен незалежно від інших обставин.

Відомості можуть підлягати охороні саме через їх отримання під час виконання професійної функції.

Професійний захист виникає після включення інформації до матеріалів судового провадження.

Визначальним є зміст інформації, тоді як спосіб та обставини її отримання значення не мають.

Професійній охороні підлягають лише відомості, які клієнт окремо позначив як таємні.

Стійкість цифрового сліду посилює ризики, але для висновку про неетичність необхідно встановити порушення конкретного професійного стандарту.

Видалення первинної публікації усуває підстави для її подальшого професійно-етичного оцінювання.

Відсутність доведеної шкоди професійній репутації виключає порушення етичних вимог.

Тривале поширення негативної інформації про правника саме по собі доводить етичне порушення.

Визначальним є сам факт наявності контакту в соціальній мережі.

Приватний характер листування виключає його професійно-етичне значення.

Етичне значення контакту виникає лише після доведення його впливу на судове рішення.

Необхідно оцінити характер контакту, його контекст та об’єктивне сприйняття з погляду безсторонності.

Замінює оцінювання конкретного професійного стандарту аналізом репутаційних наслідків.

Дозволяє визначити етичність поведінки за переважною громадською думкою.

Дозволяє оцінити, чи створює поведінка обґрунтований сумнів у незалежності, доброчесності або неупередженості правника.

Вимагає враховувати будь-який висловлений сторонньою особою сумнів щодо поведінки правника.

Порушення є незначним, не спричинило істотної шкоди та може бути припинене без формальної процедури.

Порушення вчинене вперше, а колега визнає неналежність своєї поведінки.

Порушення не вплинуло на результат справи, хоча створило реальну загрозу правам особи.

Відомості про порушення не стали публічними, а його учасники бажають уникнути розголосу.

Можливість перевірити аргументи та збереження автономії адресата під час прийняття рішення.

Ступінь наполегливості, з якою правник обстоює запропоноване рішення.

Відповідність запропонованого рішення інтересам особи, яку переконують.

Наявність у правника наміру вплинути на поведінку адресата.

Незалежність правника дозволяє йому остаточно визначати інтереси клієнта.

Автономія клієнта реалізується через вибір правника, який надалі самостійно приймає всі рішення.

Автономія клієнта передбачає обов’язок правника прийняти його юридичну оцінку.

Автономія клієнта передбачає обов’язок правника прийняти його юридичну оцінку.

Правник надає незалежну професійну оцінку, створюючи інформаційну основу для усвідомленого рішення клієнта.

Етичність комунікації визначається передусім досягненням законної професійної мети

Правомірність висловлювання є достатньою підставою для визнання його етичним.

Етичні вимоги застосовуються лише тоді, коли закон не регулює відповідних відносин

Закон визначає межі правомірної поведінки, а професійна етика — стандарти способу її реалізації

Неетичність юридичної позиції може бути встановлена лише за згодою професійної спільноти.

Етичній оцінці підлягають лише дії, що спричинили майнову шкоду.

Юридична аргументація перебуває поза межами професійно-етичного оцінювання.

Професійна незгода не доводить порушення конкретного етичного обов’язку.