Процес швидкого виведення токсину нирковим шляхом.

Звикання організму до отрути, що вимагає постійного збільшення дози.

Стан організму, при якому повторна дія речовини викликає більший ефект, ніж попередня.

Глибокий наркотичний сон

Сильні тетанічні судоми

Різке зниження артеріального тиску

Запах тухлих яєць.

Запах прілого сіна.

Запах гіркого мигдалю.

Інфекційне захворювання шлунково-кишкового тракту, викликане бактеріями.

Хронічна інтоксикація саліцилатами, що характеризується болем голови, запамороченням, зниженням слуху.

Гостра алергічна реакція на парацетамол.

Практично неможливо розрахувати дозу «на око», а лише 2 міліграми можуть бути смертельними і ефект настає за 1-2 хвилини.

Тому що він не викликає залежності, але руйнує клітини печінки з першого разу.

Тому що він діє дуже повільно, через що споживачі приймають занадто багато таблеток.

Етіопатогенетичний.

Клінічний.

Нозологічний.

Підвищений ризик інфікування бактерією Clostridium difficile, що викликає тяжкі розлади травлення.

Зниження ризику будь-яких вірусних інфекцій.

Прискорення метаболізму та зниження маси тіла.

Через те, що всі алкалоїди є вибухонебезпечними при нагріванні.

Через необхідність використання радіоактивних ізотопів.

Через високий ризик системних отруєнь пилом сировини та хімічних опіків леткими токсичними розчинниками.

У 10 разів.

У 10 000 разів.

У 250 разів.

Він безпосередньо зв'язує кисень у плазмі крові.

Він виступає донором сірки для ферменту роданези, яка перетворює ціаніди на малотоксичні роданіди.

Він окиснює залізо гемоглобіну, утворюючи метгемоглобін.