Некласична філософія на відміну від класичної вважала, що філософія постає найпершим та найефективнішим виявленням людського розуму

Класична філософія вважала розум найвищою та найкращою здібністю людського інтелекту, а некласична доводила, що за допомогою розуму людина може гармонізувати свої стосунки із дійсністю.

Поняття екзистенціального відчаю відігравало велику роль у філософії:

Поняття екзистенції було вперше запроваджене в якості характеристики особливостей людського буття:

Згідно С.Кіркегору людина в своєму внутрішньому відношенні до процесів життя індивідуальності проходить такі стадії сходження:

Датський філософ С.Кіркегор:

Принцип розвитку (як і теорія розвитку) був найбільш продуктивно розроблений Кантом

Принцип активності, розроблений німецькою класичною філософією, за своїм змістом передбачав виховання у людини активної соціальної позиції;

Німецька класична філософія виділяється в окремий етап розвитку новоєвропейської філософії внаслідок того, що вона включила у свій зміст провідну проблематику всієї попередньої європейської філософії;

Згідно твердженням І.Канта, предмет та річ-у-собі співвідносяться таким чином: між ними немає нічого спільного;