Пізнання в сучасній науці розглядається

переважно як відображення дійсності

Термін “гносеологія” перекладається українською

мовою як мислення

«Безсумнівно,  що 

всі  науки  в  більшій  чи 

меншій  мірі  мають відношення до людської природи і що, хоч

якими б віддаленими від неї здавалися деякі з них, вони все-таки так чи інакше

повертаються до неї. Навіть математика, натурфілософія і природна релігія у

певній  мірі залежать  від 

науки  про  людину, 

тому  що  вони  є

предметом  пізнання людей  і 

ті  виносять  судження 

про  них,  наскільки 

їм  дозволяють  їхні можливості і здібності. Неможливо сказати,

яких змін і поліпшень ми могли б досягти у вивченні цих наук, якби ми були

глибоко обізнані з масштабами і силою людського розуміння, і якби ми могли

пояснити природу тих ідей, що їх ми використовуємо, а також тих способів, до яких  ми 

вдаємося  в  наших 

міркуваннях» (Девід Г’юм, англійський філософ).

Що є підставою

стверджувати, що всі науки пов’язані із людиною? Пов’язаність наук із людською

природою це недолік чи перевага? Чи можливо уникнути пов’язаності науки та

людини так/ні і чому?

Е. Жільсон та Ж. Марітен були видатними

представниками французького екзистенціалізму

Несвідоме як рівень свідомості притаманний

тільки людині

«Це ж із цієї

невидимої, невпорядкованої землі, з цієї безформності, з цього майже нічого Ти

хотів створити все те, з чого складається, хоча насправді не складається, цей

неусталений світ, з його наочною нестійкістю, яка є причиною того, що ми

відчуваємо час, і яка дає нам можливість вимірювати його» (Августин Аврелій,

середньовічний філософ)

Згідно світобачення ХХ століття людина

опинилися у непевному становищі