Для якого

історико-філософського періоду була характерна проблема співвідношення віри і

розуму?

Напрям середньовічної філософії, який наполягав на

використанні людського розуму у богопізнанні, називається:

Знання та цінності у філософії співвідносять наступним чином:

Парадигма

античної

філософії, яка розглядає всі явища світу крізь

«Покірного доля веде, а

непокірного волочить» - це девіз пізньоантичної школи

Вихідною особливістю античної філософії було те, що вона набула статусу автономного напряму інтелектуальної діяльності.

Погляд

на світ як невпинний рух та потік змін запровадив Геракліт Ефеський.

  До негативних наслідків глобалізації можна віднести:

Аксіологія

– це розділ філософії, який досліджує норми і правила людської поведінки та

взаємин між людьми.

Вкажіть де хронологічно коректно подано етапи становлення

середньовічної філософії: