етап зменшення інтервалу, на якому реалізується послідовність перетворень початкового інтервалу з тим, щоб зменшити його довжину до заздалегідь встановленої величини

етап перетворення цільової функції у канонічну форму

етап побудови багатокутника області допустимих розв'язків 

1етап установлення границь інтервалу, на якому реалізується процедура пошуку меж достатньо широкого інтервалу, що містить точку оптимуму

етап формування початкового опорного плану

у системі обмежень усі коефіцієнти є додатними

цільова функція спрямована на максимум 

 на невідомі накладена умова невід’ємності

усі обмеження є нерівностями, усі вільні коефіцієнти невід'ємні

усі обмеження основної системи обмежень подані у вигляді нерівностей, усі вільні члени яких є додатними

обмеження основної системи обмежень є рівняннями, праві частини яких є невід'ємними

у системі обмежень усі вільні коефіцієнти є невід'ємними

градієнтний метод (Ньютона-Рафсона)

прямого пошуку (метод Хука-Дживса)

метод деформованого многогранника (метод Нелдера–Міда)

нульового порядку 

першого порядку

другого порядку

коефіцієнтами при невідомих цільової функції двоїстої задачі є праві частини співвідношень системи обмежень (вільні члени системи обмежень) прямої задачі

кількість невідомих двоїстої задачі дорівнює кількості невідомих прямої задачі

правими частинами співвідношень системи обмежень двоїстої задачі є коефіцієнти при невідомих цільової функції прямої задачі

якщо цільова функція прямої задачі досліджується на максимум, то цільова функція двоїстої задачі – на мінімум, і навпаки

коефіцієнтами при змінних у цільовій функції двоїстої задачі є коефіцієнти при змінних у цільовій функції прямої задачі

кількість змінних двоїстої задачі дорівнює кількості обмежень прямої задачі, а кількість обмежень двоїстої задачі дорівнює кількості змінних прямої задачі