Подолання кризи Е. Гуссерль пов’язує з поверненням наук, насамперед

філософії, до життєвого світу.

Теза «Техніка – зла доля людського роду, його

трагічне призначення: людина створює і вдосконалює техніку, бачить у ній символ

своєї могутності і влади над природою – і все це для того, щоб техніка

прискорила загибель «фаустівської цивілізації», привела її до неминучого

занепаду. Що раціональніше й інтенсивніші технічні зусилля людей, то більш ірраціональні

і руйнівні їхні наслідки» належить:

Сучасну епоху Шпенґлер розцінює як наближення «часу

останніх катастроф»

«Будь-який майстер краще, зручніше виконує свою

роботу, [коли] озброєний кращими і зручнішими інструментами, ніж якщо не матиме

ніяких або матиме надто грубі й недосконалі» - це належить

Вперше в Геґеля натрапляємо на поняття «машина»

Для представників німецької класичної філософії характерне негативне

ставлення до науки і техніки

Людина подібна, за

образним висловлюванням Д. Дідро, до фортепіано як механічного

інструмента, водночас вона і музикант, і інструмент.

Декарт

відстоював

єдність машин і людей в тому сенсі, що все це – матерія на різних ступенях її

організації.

Ламетрі показує людину, яка відрізняється від механічних пристроїв, тому що

є машиною «особливою», здатною мислити

В якому творі Ламетрі розглядав людину як машину?