Повітряний кодекс України регулює правові основи діяльності в галузі авіації. Державне регулювання діяльності та використання повітряного простору забезпечує гарантію безпеки авіації, інтересів держави, потреб економіки, потреб суспільства, національної безпеки в авіаційних роботах та повітряних перевезеннях. Повітряний кодекс набув чинності 16.09.2011 року та складеться з 20 розділів.

Повітряний кодекс визначає, що  авіація поділяється на державну та цивільну. Цивільна авіація функціонує для забезпечення потреб громадян, та держави в повітряних перевезеннях, та авіаційних роботах, а також для виконання приватних польотів.

Цивільна авіація у свою чергу поділяється на авіацію загального призначення та комерційну авіацію. Державна авіація  спрямована на забезпечення оборони держави, національної безпеки та захисту населення, що здійснюють Збройні Сили України та інші військовіформування .

У цьому кодексі визначена низка термінів: авіаційна подія, аварія, авіаційна діяльність, аварія, аварійне обслуговування, аварійно-рятувальне забезпечення, авіація загального призначення, багаж, вантаж, виробник, дозвіл, землі аеропортів, катастрофа, міжнародний аеропорт, та інші.