вищий

ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою

якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн i обмін між ними

випущеною продукцією визначеної кількості та якості

форма

поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного

виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв,

виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі

виготовлення продукції понад внутрішньої потреби

взаємовідносини

між державами при обміни продуктами праці різних галузей виробництва

об'єднання

зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового

ринку