Галя поцікавилась -«А ви й до нас зайдете?» — і зніяковіла.

«Діснейленд - це  справжня казка!» — радісно вигукнув братик.

Степан трохи зніяковів, пробурчав невиразно: «Діло є..." — і так само неуважно пішов назад.

Захар глядів на молоду пару ясними, радісними очима: «...Не сумуй, доню, замість батька доля дає тобі брата...»

«Дівчатонька мої, голубочки! Глядіть, лишень не перехваліть його, — сміється Катря дівчатам та додає, — славні бубни за горами, а зблизька — шкуратяні» .