Усе: і це повітря, і покручені лози, і

зів’яла трава – все це мимохіть нагадує їй щасливі хвилини її життя.

Цей тихий вечір, свіжість, копиця сіна,

внутрішній голос, що не змовкає

Усе навколо: дерева, птахи, люди сповнене

весняної, пружної, нестримної сили.

І все: і штурмуюче море, і голубіюче

небо, і далекі, ледь окреслені хмари, – пройняте легеньким серпанком рухливого

туману.

Той каштан попереду і той будинок, жайворон

і полин, запах гіркого меду і його незрозумілий потяг до того дому – все це

складало настрій, що його відчуваєш, прокинувшись у залитій сонцем кімнаті.