СТУДЕ́НТ, а, чол. Той, хто навчається у вищому або середньому спеціальному навчальному закладі. Я був студентом, Бажав науки і знання І кождим дорожив моментом, Щоб здобувати їх (Іван Франко, XIII, 1954, 410); З будівництва пішов [Панкратов] учитися і тепер не без гордощів міг уже похвалитися тим, що він — студент розвідувального факультету політехнічного інституту (Олесь Донченко, II, 1956, 14); Музичні твори Шостакович почав писати ще будучи студентом консерваторії (Наука і життя, 8, 1956, 41); Читав студентам вірші в агрошколі (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 1977)

Це матеріал словника: