Мартін Лютер

спростовував ідею, що для

спілкування з Богом і спасіння людині потрібна церква як посередник, він наполягав, що кожна людина без посередників

може звертатися до Бога, а християнство є шляхом «спасіння душі», якого людина досягає сама за допомогою своїх

праведних справ і праведного способу життя.  В різних варіаціях ця теза присутня у віровченні усих протестантських течій та спільнот.