передбачає узгодження завдань і цілей навчання;

оцінювання досягнення цілей здійснюється за допомогою інструментарію

діагностичного (тести, анкети та ін.) та / чи стандартизованого (критерії

оцінювання);

завдання вибудовуються у наростаючій складності,

внаслідок чого виникає континуум завдань з вироблення певних навичок. Для учнів

з різними рівнями варіюється меню завдань з метою полегшення переходу від

одного етапу навчання до іншого; 

передбачає доступ до змісту – як ключова вимога

диференціації; зміни виявляються в тому, яким чином учні отримують доступ до

інформації (понять, узагальнень, установок, навичок, дій)

навчальні поняття  повинні мати широкий діапазон для усвідомлення

та використання. Увага вчителя має бути зосереджена на поняттях і навичках, які

опановують учні, а зміст навчання містити поняття, єдині для всіх учнів, проте

в міру їх складності (обсягу, широти, міри узагальнення) необхідно варіювати відповідно

до  можливостей різних дітей;