у диференційованому, індивідуалізованому і точному

визначенні людей, проблем та умов, їх взаємозв’язків як необхідної основи для

диференційованої допомоги

у

активності соціального працівника щодо забезпечення узгодженої взаємодії всіх

учасників та установ, задіяних до обслуговування даного конкретного клієнта,

групи чи громади у розв’язанні конкретної соціальної ситуації чи проблеми;

зміни неефективних сторін функціонування соціальних агентств; створення,

розвитку і координації соціальної мережі

у

сприянні реалізації другої ланки парадигми «визначення проблеми — розробка

плану — реалізація намірів — оцінка результату»