Міфопоетика збірок Сергія Жадана "Життя Марії" (2015) і "Тамплієри" (2016) - своєрідна інтерпретація мотиву смерті через систему художніх образів.

І море як на картинках -

Місця щасливих людей.

...

А пам'ятаєш велосипеди в Ірпіні,

Біля Херсону пустині - 

Місця щасливих людей.

...

А пам'ятаєш Соборну вулицю в Сумах,

В альтанці наш поцілунок - 

Місця щасливих людей.

...

А пам'ятаєш наш Новий рік в електичці,

І Харків як на відкритці - 

Місця щасливих людей.

...

Третя концепція, яку Д. Наливайко називає національно-українською, сформульована та обґрунтована М. Грушевським, хоча витоки її можна простежити ще у київських літописців ІХ – ХІІ ст. Київська держава, згідно з нею, була утворена південною частиною східнослов’янських племен, насамперед полянами, з яких формувався руський (український) народ. «Русь – це земля полян, русин – це полянин передовсім, хоч у широкому значенні це ім’я обіймало в ХІ – ХІІ ст. всю Україну, а все східне слов’янство, зв’язане київськими князями в одну державу, під іменем Русі протиставлялося теж часом іншим політичним організмам» [Грушевський М. Історія України-Руси. – К.; Львів, 1898 – 1936. – Т.1. – С. 191]. Висновок історика М. Грушевського перегукується з голосом автора «Повісті временних літ», який пише про Київську землю як про землю полян, що з ІХ ст. називалася Руссю. Центральні племена Київської Русі сформували український етнос, і до такого висновку перший прийшов, здається ще М. Максимович.