з пам’яті про шкільні уроки математики, зосереджуючись лише на формулах об’єму, а не на його візуальному сприйнятті

з уяви, повністю ігноруючи будь-які правила перспективи й світлотіні

з абстрактних думок про геометричні фігури, не маючи перед очима жодного реального об’єкта чи референсу

з побудови каркаса, ніби дивлячись крізь поверхні й ті грані, яких ми не бачимо