Духом паленій від дальніх зір, що

сяють вдалині

Якщо

покора – мудрість то

самота – є завжди висота

Степан спинився край килима, що лежав на підлозі

Дух степу, вогню, дороги

входив у вутлу дитячу душу

Він перебирав усі події свого життя, що могли б бути цікаві й іншим