У філософії постмодернізму симулякр являє собою копію того, чого насправді не існує. Симуляція, що видає відсутність за присутність, одночасно змішує будь-яке розрізняння реального і уявного. Жан Бодрійяр описує це явище, як «дійсність, яка приховує той факт, що її немає». Постмодерн стверджує, що в сучасності симулякр набув самостійного існування. Він є копією, яка немає оригіналу.