1 — думка, що дає дозвіл (базується на ілюзії контролю префронтальної кори); 2 — передбачаюча думка (базується на класичному обумовленні Павлова); 3 — думка, що дає полегшення (базується на захисному механізмі раціоналізації).

Усі три думки належать до категорії «переконань, що надають дозвіл», але різняться за часовим вектором: перша спрямована на майбутнє, друга — на теперішній тілесний стан, третя — на знецінення минулого досвіду зривів.

1 — передбачаюча думка (установка, що керує передчуттями позитивного ефекту та «особливих властивостей» речовини); 2 — думка, що дає полегшення (орієнтована на усунення дискомфорту, що співставно з низькою фрустраційною толерантністю за А. Еллісом); 3 — думка, що надає дозвіл (самовиправдання дії та мінімізація наслідків).

1 — думка, що дає полегшення (базується на мезолімбічному викиді дофаміну); 2 — катастрофізуюча думка (базується на тривожній сензитивності); 3 — передбачаюча думка (базується на оперантному підкріпленні Скіннера).