Спресовані від часу й пам’яті почуття-пережитки нагадують зіжмакані

целофанові пакети, роздратовано пожбурені у сміттєпровід, а потім роздерті

вітром і бомжами

І не цікавить Чиновника, що ордище посередностей не

зробить жодного наукового відкриття, не запалить юну душу жагою знань, а буде

сіяти нудьгу і позіхання в аудиторіях, що покликані народжувати світло

Небо в цей час лежить на животі і, так само засинаючи, дивиться на них (С. Жадан).

Вибирай наречену не в хороводі, а в городі (Нар. тв.)

Батько по роботі сидить мовчазний, у латаній білій сорочці (Є. Гуцало).